(0372) 52-22-63 |
Державне підприємство
«Чернівецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України»
|
Нормативна база
Стаття 5. Спеціальні обмеження щодо державних службовців та
інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на попередження корупції Державний службовець або інша особа, уповноважена на
виконання функцій держави, не має права: а) сприяти, використовуючи своє службове становище,
фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг; б) займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи
через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики); в) входити самостійно (крім випадків, коли державний
службовець здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляє інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії господарського товариства), через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність; ( Пункт "в" частини першої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 622-XIV ( 622-14 ) від 05.05.99 ) г) відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації,
надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію; ґ) сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним
і юридичним особам - учасникам процедур закупівель у досягненні перемоги всупереч вимогам Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ). { Частину першу статті 5 доповнено пунктом "ґ" згідно із Законом N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 } Обмеження, передбачені у пунктах "б" і "в" частини першої
цієї статті, не поширюються на депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, які здійснюють депутатські повноваження, не пориваючи з виробничою чи службовою діяльністю. ( Статтю 5 доповнено частиною другою згідно із Законом N 171/97-ВР
від 03.04.97; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3490-IV ( 3490-15 ) від 23.02.2006 } Державний службовець, який є посадовою особою, не має також
права: а) сприяти, використовуючи своє посадове становище, фізичним
та юридичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг; б) неправомірно втручатися, використовуючи своє посадове
становище, у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкодити виконанню ними своїх повноважень; в) бути повіреним третіх осіб у справах державного органу,
діяльність якого він контролює; г) надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам
під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень. Особи, які претендують на зайняття посади в системі державної
служби або на виконання інших функцій держави, попереджаються про встановлені щодо них обмеження. Стаття 7. Відповідальність за вчинення корупційних діянь
Вчинення особою, уповноваженою на виконання функцій держави,
за винятком осіб, зазначених у частині другій цієї статті, будь-якого з передбачених у статті 1 цього Закону корупційних діянь, якщо вони не містять складу злочину, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення корупційних діянь, передбачених цим Законом,
народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради або сільським, селищним, міським головою, головою районної, обласної, районної у місті ради (у разі її створення), їх заступниками або секретарем відповідної сільської, селищної, міської ради, у разі здійснення ними згідно із законом повноважень сільського, селищного, міського голови, якщо вони не містять складу злочину, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 10. Відповідальність керівників за невжиття
заходів щодо боротьби з корупцією Керівники міністерств і відомств, державних підприємств,
установ та організацій чи їх структурних підрозділів у разі виявлення чи отримання інформації про вчинення підлеглим корупційного діяння або порушення спеціальних обмежень, встановлених статтею 5 цього Закону, в межах своєї компетенції зобов'язані вжити заходів до припинення таких діянь та негайно повідомити про їх вчинення будь-який з державних органів, зазначених у пунктах "а", "а-1" і "б" статті 4 цього Закону. ( Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 148-IV ( 148-15 ) від 12.09.2002 ) Умисне невжиття такими керівниками заходів, передбачених
частиною першою цією статті, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення діяння, передбаченого
частиною другою цієї статті, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|